Особлива думка професійного і досвідченого експерта в галузях ПЕК і ЖКХ, що могло б змінити на краще життя наших громадян в надзвичайно короткий термін часу,та причини не бажання політиків і чиновників до таких дій !

Про тарифну політику в

ПЕК та ЖКГ від Любомира Шкорута.

Кризовий стан української економіки є наслідком невиваженої тарифної політики, у першу чергу в таких надважливих галузях економіки як ПЕК і ЖКГ.

Можна стверджувати, що «тарифної політики», не як поняття, а як цілеспрямованої діяльності органів влади, в Україні не існує, оскільки за усі роки незалежності влада так і не спромоглася до зведення енергетичного балансу на всіх рівнях (місцевому, територіальному, регіональному, галузевому та загальнодержавному). Саме енергетичний баланс країни повинен стати тим базисом, на основі якого має формуватися державна політика щодо тарифоутворення.

Тарифи повинні встановлюватися виходячи не із так званого затратного принципу (на основі калькуляцій, що надаються товаровиробниками, постачальниками), що має місце на сьогодні, а виходячи із загальнодержавних пріоритетів і диференціюватися шляхом державного прогнозування на основі енергентичного балансу. Оскільки «затратний принцип» тарифоутворення призвів до дисбалансу енергетичних, фінансових та інформаційних потоків в енергетичному секторі та житлово-комунальному господарстві, завданням тарифної політики має стати також і усунення такого дисбалансу.

Зведення енергетичного балансу унеможливлюється через відсутність відповідного дієвого механізму , що дозволив би здійснювати облік первинних і вторинних енергоресурсів та послуг ЖКГ, моніторинг їх якості, транспортування, постачання, споживання та оплати за фактично поставленими обсягами та якістю у режимі реального часу.

Такий механізм – Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі - ЄДСМ) – був розроблений НАН України та опробуваний у робочій моделі, відповідно до розпорядження КМУ від 26.10.2000 року № 428-р.

Однак практичне впровадження ЄДСМ так і не було здійснено, хоча, починаючи з 2000 року щодо цього приймалося немало владних рішень і давалися відповідні доручення найвищих посадових осіб держави.

Тільки 31.12.2005 року Указом Президента України № N 1900/2005 було створено Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (на сьогодні – Держенергоефективності). Відповідно до Указу одним із основних завдань цього новоутвореного центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом було створення державної системи моніторингу виробництва, споживання, експорту та імпорту енергоносіїв, удосконалення системи обліку та контролю за споживанням енергетичних ресурсів. Тобто, на Держенергоефективності фактично покладалося завдання запровадження механізму зведення енергетичного балансу держави.

З моменту свого створення і по сьогоднішній день Держенергоефективності поставленої перед ним задачі виконати не спромігся, хоча в нього і на сьогодні є всі повноваження ,механізми, а головне кошти. То в чому проблема ?

Крім зазначеного, Верховною Радою України двічі у 2007 та у 2012 роках приймався законопроект щодо ЄДСМ, нажаль, у обох випадках тільки у першому читанні прийнятий конституційную більшісттю -316 голосами. Мотиви недопущення прийняття такого закону очевидні. Аналогічний законопроект № 3805 включено до порядку денного теперішньої сесії ВРУ, однак, враховуючи політичну ситуацію, існує небезпека, що і на цей раз його прийняття може бути відтерміновано.

Висновок:

В Україні розроблено та опробовано механізм (ЄДСМ), що дозволить українській владі здійснити зведення енергетичного балансу держави, який стане базисом для здійснення виваженої та ефективної державної тарифної політики в ПЕК та ЖКГ. Існує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом (Держенергоефективності) на який покладено завдання щодо забезпечення запровадження механізму зведення енергетичного балансу держави.

Нажаль, з моменту свого створення і до теперішнього часу Держенергоефективності бездіє щодо виконання цього завдання .